Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної організації політичної партії «Союз Лівих Сил», громадської організації «Вінницьке обласне товариство сприяння розвитку україно-російських економічних, науково-технічних та культурних зв'язків Україна-Росія», у якому просив заборонити відповідачам проводити 09 травня 2017 року будь-які масові заходи, а саме зібрання ходу тощо по вул. Соборній в м. Вінниці, а саме від майдану Незалежності до входу у Центральний міський парк культури і відпочинку.
05 травня 2017 року Вінницький окружний адміністративний суд, розглянувши по суті дану справу, виніс постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду ґрунтується на тому, що Вінницька обласна організація політичної партії «Союз Лівих Сил» 03 травня 2017 року повідомила виконавчий комітет Вінницької міської ради про проведення мирних заходів, що дає можливість позивачу відповідно до ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реалізувати свої повноваження та забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення мирних зібрань 09 травня 2017 року, а побоювання виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо виникнення загрози заворушень чи вчинення злочинів під час проведення мітингу 09 травня 2017 року за участю відповідачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 182 КАС України для задоволення позову виконкому міської ради про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є визнання судом того факту, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем таких доказів не надано.
Крім того, суд у своєму рішення звернув увагу на те, що в Україні відсутній закон, який встановлює обмеження реалізації права на мирні зібрання, як це передбачено ч.2 ст.11 Конвенції та ч.2 ст.39 Конституції України, а введення обмежувальних заходів щодо права громадян на свободу мирних зібрань, без встановлення їх Законами України, вже було визнано порушенням Конвенції з боку України у Рішенні ЕСПЛ у справа «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року.
На думку суду, вірогідність незначних інцидентів не може слугувати обґрунтуванням заборони на проведення мітингів та не відповідає міжнародним стандартам. Зрозуміло, що загальна абстрактна вірогідність вчинення злочину або правопорушення існує завжди, навіть поза межами проведення мирних зібрань, а тому відповідно, простих припущень та побоювань щодо можливості вчинення у межах зібрання або щодо нього злочинних дій недостатньо для прийняття рішення про обмеження права на свободу мирних зібрань. Для забезпечення охорони громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями в тому числі зі злочинністю в державі діє поліція, яка разом з іншими спеціалізованими органами, становить правоохоронний механізм держави.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивачем - виконавчим комітетом Вінницької міської ради подано апеляційну скаргу
_03_03.png)
