ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) Є НЕОБХІДНИМ ОПЕРАТИВНИМ ТА ПРЕВЕНТИВНИМ СПОСОБОМ ВПЛИВУ НА ПОРУШНИКА З МЕТОЮ УСУНЕННЯ ІСНУВАННЯ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ ТА ЗДОРОВ'Ю ЛЮДЕЙ

До адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з адміністративним позовом до товариства про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до посилань позивача в результаті проведення перевірки на предмет дотримання товариством вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб виявлено порушення окремих положень нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Товариством вказані порушення не усунені, що є підставою для застосування передбачених законодавством заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідач не погоджувався з позовом та вказував на те, що склавши припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту та звернувшись до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, позивач порушив ст. 61 Конституції України. Зазначав, що для застосування заходів на яких наполягає позивач, відсутні обов'язкові підстави, зокрема докази того, що виявлені порушення створюють безпосередню та реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Суд першої інстанції задовольнив адміністративний позов та застосував захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель товариства. Суд роз’яснив, що застосування заходів реагування не є юридичною відповідальністю в розумінні ст. 61 Конституції України, а тому винесення припису та застосування заходів реагування не може свідчити про порушення принципу про недопустимість подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, суд зазначив, що стан усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, оцінюється не судом при прийнятті рішення про застосування заходів реагування, а позивачем шляхом проведення позапланової перевірки, за результатами якої може бути підтверджено чи не підтверджено факт виконання вимог припису. 

Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив в силі постанову суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зауважив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Оскільки, з урахуванням положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, існуючі на підприємстві відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб, в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей. А відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

ВАСУ залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, з якими не погодилось товариство.

На доводи касаційної скарги товариства щодо усунення в повному обсязі порушень, які зафіксовано в акті планової перевірки, ВАСУ роз’яснив, що відповідно до частин дванадцятої, тринадцятої статті 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами (ухвала від 31.05.2017 у справі№ 802/3923/15-а).

Детальніше...