Думи Кобзаря живуть серед нас

Є дні, що минають і непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами, адже він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Цей день великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня.

З минулого віку і до наших часів, і далі – в майбутнє, у нові віки. Українці відзначають той день, який подарував світові Шевченка – великого сина великого народу.

Уже для багатьох поколінь українців і не тільки українців – Тарас Шевченко означає так багато, що ми думаємо ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, у нашому серці. Однак це лише ілюзія.

Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.

І знову, як щорічно, у цю весняну пору починає Україна день новий із Шевченковим іменем. За щорічною традицією, починаючи з 9 березня і до кінця місяця в Україні і за кордоном, повсюди, де живуть українці, проходять Шевченківські заходи, приурочені до Дня народження Тараса Шевченка.

Сьогоднішній день тому не є виключенням, адже не лише Україна, а й увесь світ відзначають 202 річницю з Дня народження великого українського поета, письменника, художника, громадського діяча Тараса Шевченка.

Відзначили цю знаменну подію і вінничани. Шевченківські дні у Вінниці розпочалися із урочистостей по вшануванню пам’яті Великого Кобзаря. До участі у заході приєдналися й працівники Вінницького окружного адміністративного суду Валерій Цилюрик та Валентина Панасенко.

Працівники суду переконані, що пророче слово й життєвий подвиг Тараса Шевченка завжди будили розум і душу, спонукали вимірювати власні слова і вчинки з позиції особистої відповідальності. Адже доля Кобзаря нерозривно пов’язана з історією і сьогоденням українського народу, його боротьбою за незалежність, суверенність і єдність України.

Сповнені любов'ю до рідної землі, прагненням зробити життя українців гідним і достойним з натхненням звучать слова Тараса і сьогодні. У ВОАС переконані, що вони були, є і будуть важливим орієнтиром та дороговказом на подальшому шляху державотворення і демократизації суспільства. Немає сумніву, що, як і мріяв наш великий пророк, «оживе добра слава, слава України». Задля цього шануймося, дослухаймося до його мудрих настанов: «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю».

Будуймо всією громадою свій дім – у злагоді, мирі та любові, щоб діти наші і внуки отримали у спадок державу, яку заповідав нам Великий Кобзар.

Нехай святе Шевченкове ім’я об’єднає нас усіх незалежно від поглядів та переконань задля щасливого майбутнього рідного народу.

На вас я кинув свого слова тінь -
На вас і сотню ваших поколінь!
Я вас навчив, де ваші шлях і ціль,
Сказав, що людства ви не ржа – а сіль.
Я мовив вам, що вічна боротьба
Це – ваші доля, завдання й судьба.
Я дав вам шал завзяття, блиск зіниць,
Дав вашим воїнам відвагу й міць.
В душі вщепив ненависть і любов,
Розбурхав в жилах кров.
Зітріть із душ до братовбивства гін,
За це ж вам Божий суд і мій проклін!
Вам спис і меч і ніж мій
Ви викуйте новітню зброю з них!
Сил не щадіть! Вперед все йдіть!
З моїм йдіть словом у крутіж століть!