Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У межах спільної наради суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду за участю голів апеляційних та окружних адміністративних судів, яка відбулась 26 січня 2018 року, було обговорено найпоширеніші проблемні питання, що виникають при застосуванні положень нового Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАСУ) при здійсненні судочинства.
Захід умовно був поділений на 7 частин, які відповідають окремим інститутам або проблемам адміністративного процесу, кожну з яких презентував один або два судді. Пропонуємо ознайомитись із ключовими тезами доповідей спікерів наради.
Голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович поінформував про загальний стан розгляду справ.
Всього на розгляді в суді знаходиться близько 44 445 адміністративних справ, при чому з них: 38 350 проваджень – це залишки, передані від ВАСУ та ВСУ, і 6 095 нових проваджень, які надійшли до суду після 15.12.2017 року.
Голова суду зауважив, що наразі у Касаційному адмінсуді судочинство здійснюють 25 суддів, а отже, навантаження на них є більш ніж значним.
Водночас не всі із цих майже 45 тисяч справ є розподілені між суддями. Так, станом на 26.01.2018 року розподіленими автоматизованою системою є лише 16 586 справ, над якими уже працюють судді.
Проблеми визначення суб’єкта владних повноважень як особливого учасника правовідносин згідно із КАСУ: суддя Володимир Бевзенко
Новий КАСУ в цілому зберігає підхід до визначення СВП, який існував раніше, і водночас у пунктах 9, 10, 12 статті 19 КАС України передбачає три нові категорії суб’єктів, які раніше були виділені лише на рівні судової практики (органи охорони державного кордону, атестаційні та інші експертні комісії).
Деякі СВП (або особи, які прирівнюються до таких суб’єктів) передбачаються і в інших статтях КАСУ (ст. 27, 28, 151, 266, 267). Однак все ж певні колізійні питання залишились поза увагою законодавця. Наприклад, невизначеним залишився правовий статус органів адвокатського самоврядування, Аудиторської палати України та Громадської ради доброчесності.
Оскільки визначення поняття СВП у новому КАСУ відсутнє, то Бевзенко В. М. запропонував суддям керуватись чотирма ознаками, за якими можна перевірити, чи відноситься той чи інший суб’єкт до СВП: 1) суб’єкт має діяти винятково на підставі, в межах та у спосіб, визначений законодавством; 2) можливість ухвалення адміністративного акту; 3) реалізація при цьому адміністративних повноважень; 4) обмеженість реалізації повноважень адміністративно-правовими відносинами.
Щодо класифікації СВП, то суддя пропонує виділяти 3 групи суб’єктів: 1) із статусом юридичної особи: органи державної влади, державні органи; 2) колективні утворення без статусу юридичної особи: МСЕК, відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України; 3) індивідуальні суб’єкти: посадові та службові особи.
Судді Тетяна Анцупова та Володимир Кравчук зупинилися на принципах адміністративного судочинства
Перелік принципів, який раніше закріплювався в ст. 7 КАСУ, доповнився такими принципами, як повне фіксування судового процесу технічними засобами, розумність строків розгляду справи у судах, неприпустимість зловживання процесуальними правами та відшкодування судових витрат.
Кравчук В. М., у свою чергу, звернув увагу на принципи, які чітко не визначені Кодексом, але які можна визначити з контексту інших положень закону, а саме: ефективність судового захисту, всеохоплюючий судовий контроль, конституційний контроль, єдність правозастосування та ін.
_03_03.png)
