Компенсація суддям витрат при переведенні: у РСУ готуватимуть зміни до закону

Відсутність законодавчих гарантій щодо компенсації матеріальних витрат у разі примусового переведення до іншої місцевості порушує права судді та членів його сім’ї. Такий висновок зробив ВСУ у рішенні №57, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Рада суддів України

Рішення

15 вересня 2016 року м.Київ  №57

Щодо внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» у частині компенсації для суддів

В ст.1 Конституції Україну проголошено демократичною, правовою державою.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Як зазначено у висновку №18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях від 16.10.2015, м.Лондон, «усі три гілки влади служать суспільству й повинні бути відповідальними за свої дії одна перед одною» (п.6 розд.ІІ). «Принцип поділу державної влади як такий є гарантією незалежності суду. Судова система повинна бути незалежною у виконанні своєї конституційної ролі стосовно інших органів

державної влади, суспільства в цілому та сторін у будь-якому конкретному спорі» (п.3 розд.VIII).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції). У Рішенні Конституційного Суду від 2.11.2004 №15-рп/2004 зазначено, що верховенство права — це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Відповідно до ст.127 Конституції правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

На теперішній час організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначається законом «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про право на справедливий суд».

У силу ст.52 даного закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції та цього закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Аналогічним чином статус судді визначається і в ст.52 закону «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка набирає чинності з 30.09.2016. Отже, суддя, здійснюючи повноваження з реалізації судової влади,

одночасно є і суб’єктом трудових відносин.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону «Про право на справедливий суд», зокрема ст.53, передбачаються виключні випадки, при яких суддю може бути переведено без його згоди до іншого суду, а саме: у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду; в порядку дисциплінарного стягнення.

Детальніше...