У КСУ НАЗВАЛИ ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ ПОДАННІ КОНСТИТУЦІЙНИХ СКАРГ

Під час оформлення конституційних скарг типовими помилками є, зокрема, те, що конституційна скарга подана не державною мовою, порушені у зверненні питання не є об’єктом конституційної скарги, не підписана фізичною особою особисто, в тексті конституційної скарги не зазначені конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України або ж суб’єктом права на конституційну скаргу не вичерпано всі національні засоби юридичного захисту тощо. На це зверталася увага в ході обговорення нагальних питань, які стосувалися запровадження інституту конституційної скарги, що  відбулося у КСУ.

У конституційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти; короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України; конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України тощо. 

Закон не передбачає обов’язкової участі представника в кожній справі і надає заявнику можливість самостійно захищати свої права і законні інтереси у процесі конституційного судочинства. Крім того, конституційні скарги, як і конституційні подання і звернення, подаються до Суду державною мовою.

У Секретаріаті Суду здійснюється попередня перевірка скарг щодо їх відповідності вимогам Закону за формою. Якщо скарга не відповідає формальним вимогам, вона повертається особі разом із повідомленням про можливість її повторного подання після доопрацювання виявлених недоліків. 

На сьогодні до Конституційного Суду вже надійшло 443 конституційної скарги. Найбільш порушуваними питаннями у скаргах є соціальні – щодо пенсійного забезпечення і пільг, та доступу до правосуддя – щодо судового збору, виконання судових рішень та їх оскарження. Однак до їх розгляду КСУ ще не обрався, оскільки досі суддів не можуть затвердити Регламент КСУ.

Детальніше...