ЗАСТОСУВАННЯ НОВЕЛ КАСУ ПОРОДЖУЄ НИЗКУ НЕВИРІШЕНИХ ПИТАНЬ

Ми маємо вже досвід двох днів роботи з новими процесуальними кодексами. Багато хто їх чекав і казали, що це саме ті норми, які наближать нас до світового рівня судочинства”. Такими словами Тетяна Лисовець, старший партнер АК «Соколовський і Партнери», розпочала зустріч під назвою «Новий кодекс адміністративного судочинства: погляди судді та адвоката», що проводився за підтримки Асоціації правників України.

Під час зустрічі юристи та адвокати обговорили основні новації Кодексу адміністративного судочинства, який набрав законної сили 15 грудня 2017 року. Окрім цього особливу увагу було звернуто також на особливості застосування нових положень, проблем, які виникають при цьому, а також можливих шляхів вирішення.

Однією із новацій процесуального законодавства є запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка, за словами Ігоря Шевченка, радник, керівник ІТ/ІР практики АК "Соколовський і Партнери", має всі шанси стати своєрідним проектом “Електронний суд 2.0”, удосконаливши систему обміну електронними документами під час судочинства, а також інформатизації процесу, яка існує зараз.

ЄСІТС в Кодексі адміністративного судочинства приділено низку статей (ст. 18, 44, 59, 79, 219, 243). Окремої уваги заслуговують положення, що стосуються обміну документами між учасниками судового провадження та судом за допомогою електронних засобів. Так, для отримання можливості користуватись цими перевагами учасники справи повинні мати офіційні електронні адреси та електронний цифровий підпис (ЕЦП), який можна отримати в одному з 24 центрів сертифікації ключів.

Важливим є те, що для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих та деяких інших категорій осіб зазначені вимоги (щодо наявності ЕЦП та офіційної електронної адреси) є обов’язковими, на відміну від інших учасників справи.

Що стосується використання електронних засобів під час подання документів до суду, то цікавим є те, що у разі, якщо позов, апеляційна чи касаційна скарга подані до суду в електронній формі, то всі інші документи по суті справи, які подаються цією особою, повинні подаватись також виключно в електронній формі.

Володимир Донець, суддя окружного адміністративного суду м. Києва, звернув увагу правників на електронні докази, про які йдеться  в усіх трьох процесуальних кодексах. Перевагою такого виду доказування є, звичайно ж, врегульованість на законодавчому рівні питань, що виникали на практиці, та поява яких зумовлена інформаційним прогрессом і вимогами часу. До того ж, судя зауважив, щоаналогічний інструмент є і в процедурі розгляду справ ЄСПЛ.

 Однак, як вірно зазначили спікери, існують також певні проблемні питання, як ізалишились поза увагою законодавця і відповіді, на які, скоріш за все, даватиме судова практика .До таких проблем віднесли питання:

1) що є оригіналом, а що є копією електронного доказу?

2) яким чином суд повинен досліджувати електронні докази під час розгляду справи, якщо у нього відсутні технічні можливості (зокрема комп’ютер в залі засідань)?

3) які додаткові дії повинна вчинити організація, яка бажає відкликати представника, який, в свою чергу, має доступ до всіх матеріалів справи у електронному форматі?

4)  яким чином буде відбуватись відновлення судових проваджень, матеріали якої зберігались лише в електронній формі і наразі втрачені?

Сподіваємось, положення про ЄСІТС, яке невдовзі має бути розроблене, вирішить ці питання, проте зрозумілим є і необхідність додаткового законодавчого урегулювання .

Перейшовши до наступних питань зустрічі, Анастасія Волько, старший юрист ЮК «Profecto», розповіла про основні новації КАСУ, які стосуються прав, обов'язків та повноважень учасників. Спікер звернула увагу на виключення такого принципу судочинства як законність та заміну його принципом верховенства права. Окрім цього спостерігається збільшення формалізму, зокрема, при подачі документів сторонами до суду; з’являються нові учасники розгляду справи – помічник судді та експерт з питань права; передбачається відповідальність за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи; закріплюється новий вид процесуального примусу – штраф; окрім закріпленої Конституції адвокатської монополії, у справах із незначною складністю допускається представництво особами без адвокатського посідчення та ін.

Досить ґрунтовний аналіз законодавчих новел надала Тетяна Лисовець, яка виділила такі основні моменти:

1) спостерігається закріплення більш ефективного захисту прав, свобод та гарантій, зокрема, у таких положеннях Кодексу – ч. 1 ст. 2 (завдання адміністративного судочинства), ч. 2 ст. 5 (невичерпність способів захисту), ч. 2 ст. 9 (можливість суду вийти за межі позовних вимог), п. 10 ч. 2 (можливість встановлення нового способу захисту у судовому рішенні), ч. 3-4 ст. 245 КАСУ (відновлення порушених прав; встановлення строку на виконання рішення);

2) у суддів адміністративних судів з’являється широка дискреція повноважень, яка прослідковується в наступних положеннях:  ч. 11 ст. 44 (надання дозволу на подачу документів у паперовій формі), ч. 4 ст. 123 (можливість залишити позов без розгляду), ст. 159 КАСУ (визначеність переліку заяв по суті справи);

3) визначеність процедури здійснення адміністративного судочинства колегією суддів – ч. 1 ст. 33 КАСУ;

4) закріплення нової предметної юрисдикції адміністративних судів – ст. 20 КАСУ;

5) встановлення нових підстав звільнення від доказування – ч. 1-2, 5, 7 ст. 78 КАСУ;

6) формалізм процедури подання доказів та встановлення строків для такого подання – ч. 1-4 ст. 79 КАСУ;

7) удосконалення процедури витребування доказів та наближення її до судової практики – ч. 1, 9 ст. 80 КАСУ;

8) нові правила проведення експертизи за замовленням сторони – ч. 1, 6 ст. 104 КАСУ;

9) зміни в процесуальних строках – абз. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 122, ч. 1, 2 ст. 295, ч. 1, 2 ст. 329 КАСУ.

Також присутні звернули увагу на проблеми, які виникли на практиці при розгляді справ, провадження у яких були розпочаті до 15 грудня. Так, за словами Анастасії Волько деякі судді розглядають такі справи за “старими” (уже не чинними) процесуальними кодексами. Однак, як заявила Тетяна Лисовець пасивні дії сторін у подібних ситуаціях можуть стати причиною подальшого оскарження процесуального рішення в зв’язку з процесуальними порушеннями при розгляді справи.

“У нас є стаття, раніше її в КАСУ не було, що “Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі” (ч. 4 ст. 3 КАСУ – ред.). Тобто на момент, коли починався розгляд справи цих обмежень не було, наприклад що стосуються подання доказів після пред’явлення позову. Отже, ми можемо подавати клопотання про поновлення чи встановлення строку для подання таких доказів”, - запропонувала пані Лисовець колегам.

Як бачимо, насичений новелами КАСУ лише починає застосовуватись на практиці, однак уже провокує низку невирішених питань. Безперечно прогресивні положення виявились недостатньо чітко та достатньо виписані, що потребує від судової практики найскорішого реагування та створення правових позицій по тих чи інших процесуальних питаннях, які забезпечать ефективний та справедливий захист прав та свобод громадян у судах.

Детальніше...